Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте
Видимость
открытое
Популярность:
У сообщества нет огня Прометея
Домен:
many_statys
Описание
☂1. Админ всегда пpав.
☂2. Админ не спит, админ отдыхает.
☂3. Админ не ест,админ восстанавливает силы.
☂4. Админ не пьет, админ дегустиpует.
☂5. Админ не флиpтует, админ обучает кадpы.
☂6. Кто пpиходит со своими убеждениями, выходит с убеждениями админа.
☂7.Админ не ошибается, админ пpинимает pискованные pешения
☂8. Админ не тpус, админ поступает пpедусмотpительно.
☂9.Админ не любопытен - Админ должен быть в курсе всех событий.
☂10.Если ты думаешь,что админ не пpав, читай сначала....
............****..............
Друзья, на этой странице смело добавляйте ваши любимые цитаты из контакта!
.............****..........
приглашайте своих друзей, делайте шире круг лиц в нашей группе...всем огромное спасибо*
![Білий Молот Кам'янець-Подільський. Заснування[ред. • ред. код]
Організація Білий молот стала логічним продовженням діяльності святошинських робінгудів, які в 2012 році почали погроми незаконних ігрових закладів та наркотичних салонів. Мета руху була визначена як: «знищення окупаційної адміністрації в Україні, люстрація її перевертнів у погонах та ліквідація злочинних бізнес-проектів, зокрема грального бізнесу, наркоторгівлі, протиправної торгівлі алкоголем, тощо.
Рух діє на засадах націоналізму [1]. Першими акціями стали погроми нелегальних гральних закладiв у Києві. Перед тим як вирушити у рейд, члени органiзацiї одягали балаклави та брали в руки відеокамери i молоти. Горанін, однак, з часом зняв балаклаву, пояснюючи це тим, що він «відкриває забрало, втомившись боятись». Давши обітницю боротьби, Горанін пофарбував свій молот в бiлий колiр[2], до чого закликав всіх своїх послідовників. Горанін, дiяльнiсть «Білого Молота» обґрунтовував тим, що закон 2009 року «Про заборону грального бізнесу в Україні» не виконувався[3].
Правий Сектор[ред. • ред. код]
В листопаді 2013 року за ініціативи організацій Білий молот, Комітет визволення політв'язнів та «Тризуб» ім. Степана Бандери було утворено організацію Правий Сектор, що мала на меті проведення Національної Революції.
Перед побиттям студентів, у ніч з 29 на 30 листопада 2013 року керівник Білого Молоту Владислав Горанін штурмом зі своїми людьми пробився на сцену Євромайдану, щоб попередити людей про можливий розгін. Йому вимкнули мікрофон.[4] Натовп слухачів почав скандувати повтори, говори і мікрофон. Після чого заспокоїти натовп вийшла Руслана Лижичко, а потім, після вивезення апаратури співачки і втечі організаторів Євромайдану, почався розгін Євромайдану.[5] Білий Молот узяв активну участь в обороні проти цього розгону.
Під час Євромайдан Білий молот виконував функції силового блоку Правого Сектору. Керівники Білого молоту на прізвисько Горан і Меч були керівниками бойових загонів Білий Молот і Вікінги.[6] Телеканал Україна у своєму сюжеті говорив про Білий Молот наступне: Група «Білий молот» — еліта погромів! Судячи з цих кадрів - страх смерті взагалі відсутній. Як і прийняття в ейфорії будь-якої політичної сили.[7]
28 грудня 2013 року міліція зробила спробу заарештувати 14 активістів «Білого Молота» у Будинку профспілок[8], якi напередодні, 27 грудня, припинили діяльність незаконного казино та наркопритона у м. Дарниця, що «кришувався», як стверджував сам Горанін, кланом регіонала генпрокурора Пшонки[9].
Після підпалу Будинку Профспілок бійцями спецпідрозділу Альфа[10], і загибелі в пожежі бійця Білого Молоту Клітинського Олександра на псевдо Боєць Горана, Білий Молот змінює місце базування і утворює окрему частину альтернативного Правого Сектору разом із Комітетом визволення політв'язнів, організацією Патріот України і декількома сотнями Самооборони. Фактично це означало розкол революційних сил. Згодом керівництво Правого Сектору заявило про те, що Білий молот виключено з Правого Сектору.[11] Керівник Білого Молоту Владислав Горанін прокоментував це так:
« Все було ніби то нормально, ми оголосили, що переходимо до КМДА і засновуємо окрему від Правого Сектору структуру, але потім несподівано 6 числа (6.03.14 - ред.) було оголошено, що Білий молот виключено з Правого Сектору. Насправді ми відійшли задовго до цього, але керівництво Правого Сектору не хотіли публічно заявляти про те, що від них відколюються організації – це могло викликати запитання: А чому від вас відколюються?[12]. »
.
Війна на Сході України[ред. • ред. код]
Після початку війни на сході України, в червні 2014 ро](https://sun9-44.userapi.com/s/v1/if1/n2kfWf68J34Zdwx7SaorPWC2LV49MlZ1U9eodmtd0F0PQTX241m5hm5HuMPAIaFKZcQG0NIQ.jpg?quality=96&crop=28,28,562,562&as=32x32,48x48,72x72,108x108,160x160,240x240,360x360,480x480,540x540&ava=1&cs=480x480 "Білий Молот Кам'янець-Подільський. Заснування[ред. • ред. код]
Організація Білий молот стала логічним продовженням діяльності святошинських робінгудів, які в 2012 році почали погроми незаконних ігрових закладів та наркотичних салонів. Мета руху була визначена як: «знищення окупаційної адміністрації в Україні, люстрація її перевертнів у погонах та ліквідація злочинних бізнес-проектів, зокрема грального бізнесу, наркоторгівлі, протиправної торгівлі алкоголем, тощо.
Рух діє на засадах націоналізму [1]. Першими акціями стали погроми нелегальних гральних закладiв у Києві. Перед тим як вирушити у рейд, члени органiзацiї одягали балаклави та брали в руки відеокамери i молоти. Горанін, однак, з часом зняв балаклаву, пояснюючи це тим, що він «відкриває забрало, втомившись боятись». Давши обітницю боротьби, Горанін пофарбував свій молот в бiлий колiр[2], до чого закликав всіх своїх послідовників. Горанін, дiяльнiсть «Білого Молота» обґрунтовував тим, що закон 2009 року «Про заборону грального бізнесу в Україні» не виконувався[3].
Правий Сектор[ред. • ред. код]
В листопаді 2013 року за ініціативи організацій Білий молот, Комітет визволення політв'язнів та «Тризуб» ім. Степана Бандери було утворено організацію Правий Сектор, що мала на меті проведення Національної Революції.
Перед побиттям студентів, у ніч з 29 на 30 листопада 2013 року керівник Білого Молоту Владислав Горанін штурмом зі своїми людьми пробився на сцену Євромайдану, щоб попередити людей про можливий розгін. Йому вимкнули мікрофон.[4] Натовп слухачів почав скандувати повтори, говори і мікрофон. Після чого заспокоїти натовп вийшла Руслана Лижичко, а потім, після вивезення апаратури співачки і втечі організаторів Євромайдану, почався розгін Євромайдану.[5] Білий Молот узяв активну участь в обороні проти цього розгону.
Під час Євромайдан Білий молот виконував функції силового блоку Правого Сектору. Керівники Білого молоту на прізвисько Горан і Меч були керівниками бойових загонів Білий Молот і Вікінги.[6] Телеканал Україна у своєму сюжеті говорив про Білий Молот наступне: Група «Білий молот» — еліта погромів! Судячи з цих кадрів - страх смерті взагалі відсутній. Як і прийняття в ейфорії будь-якої політичної сили.[7]
28 грудня 2013 року міліція зробила спробу заарештувати 14 активістів «Білого Молота» у Будинку профспілок[8], якi напередодні, 27 грудня, припинили діяльність незаконного казино та наркопритона у м. Дарниця, що «кришувався», як стверджував сам Горанін, кланом регіонала генпрокурора Пшонки[9].
Після підпалу Будинку Профспілок бійцями спецпідрозділу Альфа[10], і загибелі в пожежі бійця Білого Молоту Клітинського Олександра на псевдо Боєць Горана, Білий Молот змінює місце базування і утворює окрему частину альтернативного Правого Сектору разом із Комітетом визволення політв'язнів, організацією Патріот України і декількома сотнями Самооборони. Фактично це означало розкол революційних сил. Згодом керівництво Правого Сектору заявило про те, що Білий молот виключено з Правого Сектору.[11] Керівник Білого Молоту Владислав Горанін прокоментував це так:
« Все було ніби то нормально, ми оголосили, що переходимо до КМДА і засновуємо окрему від Правого Сектору структуру, але потім несподівано 6 числа (6.03.14 - ред.) було оголошено, що Білий молот виключено з Правого Сектору. Насправді ми відійшли задовго до цього, але керівництво Правого Сектору не хотіли публічно заявляти про те, що від них відколюються організації – це могло викликати запитання: А чому від вас відколюються?[12]. »
.
Війна на Сході України[ред. • ред. код]
Після початку війни на сході України, в червні 2014 ро")
